Кривава повня
Не всі вірять в існування відьом, домовиків, а тим більше — перевертнів. Та ваш скептицизм не заважає їм існувати. Ця історія трапилася зі мною, коли мені було років сім чи вісім. І, випереджуючи запитання, які могли виникнути, ні, я не перевертень, але його бачила. Тож, цей ранок нічим не вирізнявся від інших. Ми з сестрою, як завжди байдикували: лякали сусідських гусей, дражнили хлопчаків за парканом, блукали порожніми будинками край села в пошуках "скарбів". Під час таких забав, моя сетстра придумала гру: хдо далі жбурне камінець. Це було доволі весело, доки мій камінь не втрапив у чорну кішку, яка пробігала повз. Це нас зупинило лиш на кілька хвилин, що супроводжувалися веелим реготом. До поки не почулися приглушені скрипливі слова відлюдьковатої старої, що живе під лісом. - Ви пошкодуєте, що зробили це. — просміялась вона, — Я к двоє вовчат живете, то ж вовками й помрете! Та хаба ці слова могли насторожити двох малих непосид? Авжеш ні. Прой...
